Юридична компанія «Лєкс Консалтінг Україна»

Он-лайн консультація:

12.01.2009
Добрий день! Особа в не повнолітньому віці вчинила злочин за ст 186(3); 189(2)КК. та була засуджена у 2002р. на 5р позбавлення волі. В залі суду під варту її не було взято.Особа ухиляється від відбування покарання. Скажіть будь-ласка , чи існують якісь строки давності,або ж інші варіанти звільнення від відбування покарвння? Розясніть статті 106 та 80 КК України. Дякую!
Ольга.

Доброго і Вам дня. Цікавою є осбатвина, що підсудного  "в залі суду під варту  взято не було". Таке можливо тільки в декількох випадках:
1. Якщо до особи застосовано ст. 75 КК України - Звільнення від відбування покарання з випробуванням. Ця стаття може бути застосована у випадку, якщо особі призначене покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше п'яти років. Як ми бачимо в даному випадку цю статтю можна було застосувати, що, теоретично, могло бути зроблено судом.
2. Проте існують й інші варіанти. Для того щоб з'ясувати остаточно на якій підставі особу не було взято під варту, потрібно дослідити документ, що був винесенний судом. Якщо це Вирок суду, тоді, скоріш за все, мало місце звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, якщо ж особу було звільенно від кримінальної відповідальності через строки давності - тоді документ винесений судом повинен мати назву- Постанова про звільнення від кримінальної відповідальності у звязку з закінченням строків давності .
Так існують, зокрема вони передбачені у статтях Кримінального Кодексу наведених Вами ж. Також строки давності передбачені у ст. 49 КК України. Тільки в ст. 49 ККУ передбачені строки звільнення від кримінальної відповідальності у звязку із закінченням строків давності (якщо з дня вчинення особою злочину і до дня набрання вироком законної сили минули певні строки, в залежності від тяжкості вчиненого злочину), а в ст. 80 ККУ - передбачені строки звілльення від відбування покарання у звязку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку (ящо обвинувальний висновок внаслідок різних причин не міг бути приведений до виконання: втрата документів, недбалість органів виконання покарання, стихійне лихо, тощо). Якщо ж обвинувальний вирок не приведений у виконання з вини засудженого (зміне прізвища, підроблення документів, зміна місця роботи), то в такому випадку дії засудженого можна кваліфікувати як ухилення від відбування покарання - у цьому випадку перебіг давності припиняється.