Юридична компанія «Лєкс Консалтінг Україна»

Аналітичні матеріали:

24.02.2009
Поняття адміністративно-правових методів

Під методом звичайно розуміють спосіб або засіб досягнення поставленої мети. Відповідно до цим адміністративно-правовими методами є способи й прийоми безпосереднього Цілеспрямованого впливу виконавчих органів (посадових осіб) відповідно до закріпленого за ними компетенції, у встановлених межах і в певній формі на підлеглі їм органи й громадян.

Методи проявляються у формах керування, через взаємодію суб'єктів і об'єктів керування, що зложилися між ними зв'язку. У них відбиваються воля держави, повноваження юридично владного характеру, що належать виконавчим органам. Тому методи керування юридично оформлені, закріплені адміністративно-правовими нормами.

Правильне розуміння методів можливо на підставі й у зв'язку з функціями керування. Будь-яка функція, що вимагає реалізації, являє собою конкретну мету керування й дії, обумовлені завданнями її здійснення. Тому вона є частиною управлінської діяльності. Це дає можливість відокремити методи керування від понять, які вживаються в аналогічному до них розумінні. Наприклад, планування, контроль, облік і інші подібні їм дії є функціями керування. Але, узяті як окремі прийоми якої-небудь із функцій керування, вони являють собою вже методи керування. Їхній оптимальний вибір у конкретних умовах забезпечує ефективну діяльність органа керування.

У результаті значної розмаїтості суб'єктів виконавчої влади й об'єктів, які перебувають під їхнім впливом, методи керування також відрізняються розмаїтістю. Але це не виключає наявних у них загальних рис. Найбільш характерні для методів керування: 1) способи впливу виконавчого органа (посадової особи) на підлеглий йому орган і громадян; 2) вираження державного публічного інтересу, що керує ролі держави; 3) способи досягнення мети; 4) способи організації, прийоми реалізації функцій, які виникають у процесі здійснення спільної діяльності; 5) способи реалізації компетенції.

При цьому прийоми й способи, використовувані для реалізації управлінських завдань, що коштують перед суб'єктом виконавчої влади, прямо залежать не тільки від його правового статусу, але й від особливостей адресата - об'єкта керування (форми власності, індивідуального або колективного характеру й ін.). Ці методи, правильно об'єднані, створюють єдину взаємозалежну систему способів впливу. Разом з тим це не виключає й протиріч, що виникають тоді, коли ті або інші методи використаються або всупереч об'єктивним умовам, або невиправдано широко. Методи керування, що виражають різні аспекти практичної діяльності того або іншого виконавчого органа (посадової особи), дають відповідь на питання: як він діє, реалізуючи свої повноваження, як використає різні способи досягнення поставленої мети? Від уміння їх вибирати й застосовувати залежить ефективність управлінської діяльності.

У практичній діяльності виконавчих органів (посадових осіб) з метою вироблення найбільш ефективного варіанта використаються певні прийоми й способи управлінської роботи. Як правило, до ухвалення управлінського рішення застосовується моделювання, здійснюються розрахунки, прогнозується можливість досягнення відповідних результатів і т.д. Однак відносити їх до методів керування немає підстав, тому що вони не виражають безпосереднього управлінського впливу, не впливають на об'єкт керування. Таким чином, дії, що мають зовні юридично владне значення й вираження, варто відрізняти від методів організації роботи апарата керування й методів процедурного характеру.

Методи управлінського впливу - це адміністративно-правові методи. Саме в них проявляються всі якості державно-управлінської діяльності, у межах якої реалізується виконавча влада.

За допомогою адміністративно-правових методів суб'єкт виконавчої влади здійснює управлінський вплив на об'єкт шляхом використання адміністративно-правових форм керування.

В адміністративному праві загальновизнано, що метод і форма керування - взаємозалежні сторони процесу керування. Саме у відповідній формі метод керування реально виконує роль способу (засобу) керуючого впливу. Форма керування дає життя методам, а через них - і функціям керування.